ШАЦЬКА РАЙОННА РАДА
 
ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
 
44000 Волинська обл., смт Шацьк, вул.50 років Перемоги, 1б
   
   
тел/факс: (03355) 2-07-50, e-mail: sh_rada@ukr.net
 
 
 
 
 
 
 
Новини

Дорогами сільських рад, де немає пристрастей за землею

       Минулого тижня голова Шацької районної ради Сергій Карпук планово здійснив виїзні прийоми громадян на територіях Пулемецької та Ростанської сільських рад.
       Приємно здивував знак населеного пункту. Як потім з’ясувалося, він був облаштований два тижні тому. Такого знака немає в жодному селі району, такому позаздрив би навіть Шацьк.
       У сільській раді люди на прийом не записалися, тому відвідали місцевий ФАП. Серед проблем, з якими стикаються працівники медичної установи, є відсутність ліків на невідкладну допомогу. Хоча пам’ятаю, що на останній сесії районної ради прозвучали цифри, які засвідчили, що подібні установи мають на ці цілі по 2 000 грн. Чому вони не використовуються? Чи це не доопрацювання місцевих медиків, чи керівництва Центру первинної медико-санітарної допомоги Любомльського і Шацького районів.
       Згодом Сергій Вікторович відвідав Пулемецький дитсадок. Заклад працює в штатному режимі, в приміщенні було тепло, а маленьким діткам тут затишно і комфортно.
       Побували ми і в місцевому клубі, який зараз на ремонті. Сільський голова Василь Демедюк обіцяє зробити з нього цукерочку, а територія його буде облаштована бруківкою та іншими зручностями, що стане, безперечно, окрасою села.
       Працівники районної ради дізналися, що сільська рада виділила земельну ділянку учаснику АТО, жителю села Богдану Сукачу, мама якого - Катерина Хомівна на попередньому виїзному прийомі зверталася за допомогою до голови райради Сергія Карпука, аби дане питання можна було вирішити.
       Перше село Ростанської сільської ради, яке стало наступним на шляху заїжджих гостей, стало Перешпа. В ньому проживає від сили 25-30 людей. Населений пункт відомий в районі й тим, що вже до 10 років жоден господар не тримає в своєму обійсті корову. «Зате в нас є кози» -- хваляться перешпівці. У місцевого ФАПі працівниця скаржилася на відсутність дров, сухих залишилося лише один кострик, ми в цьому невдовзі і переконалися. Це знову здивувало, адже не згаданій сесії керівник Центру запевнила, що всі ФАПи забезпечені дровами. Правда, медустанова у с.Перешпа забезпечена торфобрикетом, який без дров все ж не буде горіти. Скаржилися люди і на те, що в селі немає змоги купити найнеобхідніші ліки, а добиратися жителям села до Ростані чи Шацька вкрай важко та нереально. Жалілися люди і на сім’ю Півнів, де батько та мати недостатньо займаються своїм 10-річним сином Сергієм, який практично не ходить до сусідньої Ростанської школи. Правда, згодом інформація була перевірена нами і виявилася дещо перебільшеною людьми. Нас проінформували у школі, а потім у службі у справах дітей Шацької РДА, що учень зараз перебуває на індивідуальній формі навчання.
       Від Перешпи поїхали на Красний Бір – населений пункт, про існування якого не знає більшість жителів Шацького району. У ньому проживає зараз від 3 до 6 людей. Хоча ми побачили розпочате будівництво дачі, яку місцевий люд вже охрестив «генеральською». Весело майорів над спорожнілим селом жовто-блакитний прапор, який свідчив, що ми ще в Україні, а не розташованій поруч Білорусі.
       У Ростані побували у сільському клубі, який потребує капітального ремонту. Вразили нас витвори місцевої дітвори, які своїми руками під вмілим керівництвом завклубу Лариси Глушкової майструють їх вправно і своєрідно, про що свідчать успіхи на виставках на святах районного рівня. Районна рада сприятиме виділенню коштів на ремонт культурного закладу після виготовлення документації на приміщення клубу.
       У вчительській Ростанської школи обговорювалося питання заміни старого котла, який потік, на новий.
       Найбільше людей на прийом до голови районної ради прийшло у Хрипську. Люди скаржилися на відсутність медичної допомоги у Шацьку, бо тутешні медики відправляють їх до Піщанської амбулаторії. В районі діє програма штучного запліднення тварин, правда, в Хрипську вона не реалізується. Важко людям, переважно пенсійного віку, добиратися до Шацька, щоб оформити субсидії і пільги. Надто складна ця процедура в часі та кількості потрачених нервів. Схвально відгукуються жителі Хрипська про свого фельдшера – Лукашук Аллу Вікторівну, яка старанно і відповідально робить свою справу.
       Підсумовуючи нашу робочу поїздку, хочу сказати, що жителі згаданих сільських рад, які обділені багатьма цивілізованими благами, йдуть на такі прийоми для того, щоб їх почули і подарували надію на завтрашній день. Ці люди не сваряться за земельні ділянки (їх тут просто багато, - іди господарюй), не борються за приїжджого туриста. Вони просто хочуть до себе уваги та в міру можливого - вирішення селянських проблем. Вони мають на це право.

Віктор Грицюк

16.11.2016 рік
 
Фотогалерея